17-10-2012, 19:55    Гумові баки: фінти заправників або технологічні особливості автомобілів авто - в раздеде "Новости"

Автомобілісти із стажем не з чуток знають, що в бак будь-якого автомобіля вміщається, як правило, більше палива, ніж прописано в технічній документації. Але, виявляється, подібна особливість автомобілів відома далеко не всім. Про це свідчать численні скарги (за час існування AutoVisio їх вже накопичилося понад 300-та!), В яких водії стверджують, що на АЗС їх ошукали, заправивши більше літрів палива, ніж обсяг бака. Підливає масла у вогонь і міф, що, мовляв, в операторів АЗС є магічна кнопка, за допомогою якої вони можуть зробити так, щоб на табло висвітлювались одні цифри по кількості залитого в бак палива, а в реальності вони зовсім інші
У пошуках істини ініціативна група AutoVisio вирішила вивчити цю проблему в теорії, а після на практиці. Даний, перший матеріал, присвячений теоретичній частині. У другому ж AutoVisio збирається провести слідчий експеримент, в рамках якого буде здійснена перевірка ємності баків у автомобілів різних брендів і моделей. Адже на AutoVisio вже обговорювалися випадки, коли водії предявляли претензії до представників АЗС щодо невідповідності кількості залитого палива з паспортним показником обсягу бака.
Здавалося б, проблема вичерпана. Ан немає. Під час торішнього експерименту AutoVisio зясував, що далеко не в усі авто можна влити більше, ніж за паспортом. Наприклад, в Subaru Forester влити вище норми не вийшло. Та ж біда з Toyota та SsangYong, імпортери яких відповіли категорично: у бак входить рівно стільки, скільки написано в техпаспорті. Тим не менш, на форумі любителів SsangYong пишуть, що коли залишається приблизно на 100 км пробігу, заїжджаю заливаю повний бак, так по чеку виходить затоку приблизно 50 л. Те, що за паспортом пишуть 57 л, якщо постаратися, то 60 л з копійками залити можна.
 
Ще більше сумяття вносить той факт, що ні серед дилерів, ні серед імпортерів в більшості випадків ніхто не може дати однозначну відповідь на питання Яка РЕАЛЬНА ємність бака того чи іншого авто?. Таке враження, що ніхто не знає.
 
Правда, набагато частіше і в більшій кількості зустрічаються інші коментарі: Якщо заливають більше, ніж обсяг бака, то, природно, кидають, - тут до ворожки не ходи. За принципом сарафанного радіо така думка швидко поширюється серед водіїв і деякі в результаті матюкають заправників, пишуть скарги, дзвонять на телефони гарячих ліній і часом навіть звертаються в Суспільство по захисту прав споживачів. В принципі, мають право. Але мають рацію вони?
 
 
Що говорять автовиробники і СТО
Більшість водіїв звикли свято вірити написаному в інструкції з експлуатації автомобіля. Мовляв, якщо написано, що бак 60 літрів, значить, так і є. Але давайте тоді згадаємо, що пишуть автовиробники на рахунок витрати палива в місті, на трасі і в змішаному циклі. У всіх збігаються заявлені цифри з реальними? Багатьом вдавалося розігнатися до 100 км / год за вказане в паспорті час? Навряд чи. Та й той же обєм двигуна теж поняття відносне, адже якщо він становить 1450 куб. см., компанія округлить до 1,5 літрів, але аж ніяк до 1,4 л. А все тому що автогіганти завжди відштовхуються від ідеальних умов і роблять все можливе для отримання гарних цифр. Те ж стосується і обсягу паливного бака. У посібнику з експлуатації виробники пишуть приблизний (!) Обєм паливного бака, тому що бак не відкалібрований виробником як вимірювальної ємності. Говорячи простіше, виробник вказує обєм паливного бака за приблизними геометричним вимірами і мінус 5% на розширення палива. Тому реальна місткість може відрізнятися від паспортної, іноді істотно
 
Мінус 5% це факт про який знають всі. Для чого це робиться - точної інформації від Mitsubishi у мене немає. Тільки загальні відомості - через розширення палива. Соотвественно, з питання про обсяги реальних і паспортних - завжди плюс 3-4 літра до паспортного, - вважають в компанії НІКО, яка представляє марку Mitsubishi в Україні.
 
Куди ж втиснутися ці літри? Як мінімум, є ще заливальна горловина, у яку може поміститися літр-другий палива. По-друге вліваемость залежить від температури повітря і навіть вологості. По-третє, на кількість доплітров впливає довжина, форма і обєм бака, а також тип автомобіля, (наприклад, універсалу в бак влізе більше палива, ніж хетч-беку). З урахуванням заповнення всіх порожнеч, заправлений обсяг може перевищувати розрахунковий на 7-10%. Ми рекомендуємо своїм клієнтам заливати до відстрілу. Якщо дорога має бути далека, і дозволяє погода можна під горлечко. В ідеалі ж, звичайно, встановити додатковий бак. Це особливо актуально для власників позашляховиків, де яким би не був бак його завжди мало, - пояснили в компанії Авто-Лайф, що займається обслуговуванням і тюнінгом автомобілів.
 
Але і це ще не все. У багатьох новітніх авто є ще й якийсь чарівний клапан. Мова йде про клапанах воздухоотвода, вбудованих в самій кришці бензобака і / або в трубці вентиляції паливного бака.
 
Служать такі клапани і трубки для вирівнювання внутрішнього тиску в баку з атмосферним. Справа в тому, що під час використання бензину в баку створюється розрядження. Або в літній час, навпаки, надлишковий тиск. Ось дані клапана і трубки забезпечують обмін повітря, правда в обмежених кількостях. Тому можу сказати, що заправляти під завязку не завжди добре, - пояснює Олександр Чаленко, начальник департаменту сервісу компанії УкрАвто.
 
Тобто з точки зору безпеки заправлятися під саме горлечко влітку ідея не з кращих. У холодну пору року це не критично, але так поступати доцільно лише в тих випадках, коли треба далеко їхати і мало часу на зупинки. Втім, повернемося до самої проблеми зайвих літрів.
 
 
Лохотрон чи що?
Таке вже нині час, що небезпека бути обдуреним підстерігає нашого брата мало не на кожному кроці. У ситуації із зайвими літерами, головне питання полягає в тому, чи може оператор на заправці висмоктати їх з пістолета. І торговці паливом, і виробники обладнання для АЗС заявляють в один голос, що ні. Будь-яке втручання в роботу механізму колонки буде швидко помічено і покаране.
 
Кожна колонка відкалібрована і опломбована госповерітелем. Порушувати пломбу можна за це кримінальна відповідальність, - розповів Святослав Дяченко, директор однієї зі столичних АЗС.
На ТРК встановлюють дозу відпустки і пломбують дозатори в присутності представника Держстандарту. Пломбують також кришки ПРК (Гідромодуль і голови), щоб туди ніхто не лазив. До того ж на території АЗК дії персоналу фіксують відеокамери, тому ймовірність втручання оператора на заправці в роботу колонки зведена до нуля, - повідомили АutoVisio в мережі АЗК ОККО.
 
Приблизно те ж стверджують і постачальники заправного устаткування.
Кожна колонка на АЗС обладнана обємоміра. Це механічний пристрій з декількома мірними камерами. Обсяг однієї мірної камери складає 250 грам. Пістолетник на заправках не можуть ніяк вплинути на кількість залитого пального видавити більше. По досягненню сплаченого літражу механізм подачі блокується. Звідси й те, що заправка не може залити, наприклад, рівно на 200 грн: через фіксованого обсягу однієї мірної камери. Так як поворот обемометра здійснюється тільки в тому випадку, коли мірна камера є доверху заповненої паливом. Повітря відсікається клапанною системою. Відповідно, в бак потрапляє виключно ту кількість палива, яке пройшло через обємомір. Всі обємоміра перед введенням в експлуатацію налаштовуються на діючий тариф і опечатуються госповерітелем. Відповідно, вплинути на роботу приладу можна механічним шляхом тільки зірвавши опечатаний замок. Якщо таке помітять під час перевірки, накладаються дуже великі штрафи, аж до того, що АЗС на час можуть закрити, - розповів AutoVisio Віктор Бойко, менеджер з продажу торговельної компанії Ювента, яка займається продажем і введенням в експлуатацію обладнання для АЗС та нафтобаз.
 
Крім того, крім пломб і всіляких методів захисту від несанкціонованого доступу, на кожній АЗС (принаймні, з тих, що відносяться до мереж) є відеокамери, які фіксують всі дії і пересування на її території. І навіть якщо у автовласника є сумніви з приводу кількості налитого в його бак палива, він завжди може зажадати контрольної перевірки. У цьому разі начальник станції разом з автовласником беруть повірений мірну ємність, наливають пальне з тієї колонки, до якої є претензії, і вимірюють отриманий обєм рідини. Згідно міжнародного стандарту ГОСТ 9018-89 Колонки паливороздаточні п.3.2 межі допустимої похибки при нормальних умовах зазначених в п.7.1 цього ГОСТу не повинні бути більше ніж -0,25%. Пункт 7.1 вказує, що нормальні умови це температура зовнішньої серед і палива від 15 * С до 25 * C. Якщо температура зовнішнього середовища або палива вище або нижче цього діапазону, то похибка повинна складати не більше або менше ніж 0,5%.
 
Ідеалу не буває